Мені здається чи дійсно деколи люди роблять проблему з дріб’язку.
У випадках, як з Пєпкіним Василем, писати <ім’я> <прізвище> <вулиця>. Всі вулиці названі в честь якоїсь конкретної людини, яка мала ім’я, в честь родини чи іншої групи людей, а не на честь абстрактного прізвища (і не треба тут говорити про затверджені документи, в котрих назви бувають без імен, бо, повторююсь, - часто у виконавчих органах влади працюють люди далекі від досконалості + ми не знаємо і не маємо документної бази по всіх населених пунктах і тому на карті наносити згідно якигось норм лінгвістичних, культурних, етичних, гуманних чи інших, які бажано узгодити).
Так, не тільки в честь людей називають, просто у даному випадку йшлося про Василя Пєпкіна (а не про Пєпкіна, як абстрактну назву).
У випадках, коли є незначні помилки/одруки у назвах вказувати назву таку, як має бути правильно (хоча б задля розвитку власне українського соціо-культурного елементу), наприклад, Лєрмонтова - Лермонтова, Гонти - Ґонти, Почтова - Поштова.
Давайте відроджувати та розвивати українську мову!
Будуть люди, котрі казатимуть, що є випадки, коли немає чіткої форми написання деяких закордонних прізвищ - рекомендую у таких випадках робити максимально можливу транслітерацію. Наприклад, якщо правильно і Ґренландія і Гренландія, то дивимось яка літера є в оригінальній мові (у даному випадку данська) - там літера g -Grønland-, яка відповідає нашій ґ (і не треба про те, що є люди, які в міру своєї відсталості ще не знають, що в українській мові така літера існує рівноправно з іншими буквами алфавіту).
У випадках коли назва зовсім відмінна від українського правопису (Лісна, Армянська, Красна) - то так і залишати і при тому робити просто транслітерацію на всі мови. І взагалі робити транслітерацію з української на інші мови і не вигадувати винятків для начебто споріднених мов [якою насправді російська навряд чи являється]
І останнє: я вважаю за доцільне робити якщо не повну транслітерацію на російську (Шэвська вулыця), то хоча б часткову (Шевская улица), оскільки вулиці Шевська та Сапожниковая - зовсім різні речі, і якщо мене хтось запитається де у моєму місті булиця Сапожниковая, то я (тай всі) знатиму, що такої не існує (бо у голову не прийде, що це Шевська). До речі назву Солоний Ставок навіть у радянські часи не перекладали як Солёный Прудик. У Львові теж є вулиці, які не зазнавали прямого перекладу на російську мову.