Як намалювати село, в якому ніколи не бував?
Для проби візьму Букачівці, що на північний захід від Франіка.
Першою фазою зручно накидати просто коробочки будинків і основне землекористування, яке можна побачити з повітря (Esri, Bing тощо). Якщо є час — бажано залити будинки першим ченджсетом і почекати півгодини-годину (добу — ідеально). Тоді після примусового оновлення через Ctrl+F5 на зовнішніх ресурсах, де є підложка OSM, (нас в першу чергу цікавить кадастр для адресації) буде легше зв’язати адреси ділянок (в кадастрі адреси висять саме на ділянках) і будинки. Цей процес іноді можна пришвидшити через авторозпізнавання за допомогою ШІ.
В OSM є цінним той же принцип, що існує в програмуванні: Low Coupling, High Cohesion. Принцип One feature, one OSM element дуже схожий: існування «спеціалізованих» компонентів (які в ідеалі виконують лише одну функцію), що добре взаємодіють один з одним (це і є cohesion), забезпечує ефективність і водночас простоту пошуку помилок. Low coupling означає, що елементи мають якомога менше залежати один від одного, щоб зміни в одному мінімально «ламали» інших. Саме тому цілком нормально «стикувати» landuse-и, але не варто ліпити їх до, скажімо, доріг та дерев, щоб візуально «зафарбувати» мапу: це створює high coupling, де зміни в елементах однієї категорії (дорожня мережа) будуть міняти не залежну від неї іншу категорію (землекористування). Правки подібних конструкцій дуже муторні. Так робити не треба.
Сам кадастр витягнути непросто в сучасних воєнних умовах, але вистачає дзеркал з даними станом на 2022 рік. Він нам обов’язково знадобиться, але один кадастр — ненадійне джерело, в ньому вистачає помилок. Дані з нього можна і треба перевіряти іншими джерелами, та й самі ділянки можуть плавати на десяток метрів або взагалі бути поламаними. Крім того, кадастр часто містить старі назви вулиць, що були перейменовані в процесі декомунізації (іноді нової назви немає на жодній ділянці, яка є в кадастрі!). Якщо вас цікавило, навіщо в OSM переносити старі «радянські» назви в old_name (і чому пропозиції просто видаляти їх зустрічають опір) — в тому числі саме для цього. Звісно, було б краще, щоб кадастр завжди видавав актуальні дані, але будемо реалістами — в нашій країні це якщо і буде, то ой як не скоро. Якщо OSM містить і актуальну, і стару назву, то зрозуміти, яка вулиця де, зі старими кадастровими даними набагато простіше.
Наступним кроком варто обшукати сайт територіальної громади. Нагадаю, в ході децентралізації адміністративний поділ часто змінювався, сільські ради зливали разом, перепідпорядковували, іноді включали в межі сусідніх міст. Сайт тергромади існує майже завжди, його стан — справа інша. Іноді досі існують також і сайти старих адміністративних одиниць, які передували реформі. Їх теж варто перевірити: іноді інформація, яка була доступна там, не переопублікована на нових ресурсах. Також перевіряємо Вікіпедію, посилання на сайт тергромади (або навіть села) там часто є, а якщо немає — ви знаєте, що робити 
На сайті тергромади нас цікавлять:
- Генеральні плани та ДПТ села. Існують далеко не у всіх сіл, якщо знайшлись — нам щастить. У деяких існують ще в радянських варіантах. Форма може бути різною: графічний файл, скан паперового, PDF тощо. Графічний файл можна для зручності підключити окремим шаром у JOSM для зручності. Генплани зазвичай шукаються за запитом «генплан» або «містобудування», при наявності рішень про ухвалення генплану вони йдуть як додаток до рішення (закони і рішення влади не захищаються авторськими правами і є публічною інформацією)
- Рішення щодо декомунізації можуть також знайтися за запитом «рішення про перейменування», а також прийматися на вищих, ніж тергромада, рівнях. Це найнадійніше джерело, щоб з’ясувати зв’язок старих і нових назв (але врахуйте, що іноді вулиця перейменовувалася кілька разів).
- Паспорти громади і сіл, інвестиційні паспорти. Не так наочні, як генплани, але здатні дати перелік публічних будівель та основних підприємств.
- Перелік та адреси освітніх закладів (дитячі садки, школи, філіали міських інститутів)
- Перелік та адреси медичних закладів
- Бібліотеки, будинки культури
- Перелік, адреси та конфесійна приналежність релігійних установ
- Адміністрація: сільрада, сільська адміністрація, ЦНАП, Дія-центр (не завжди, але часто в одній будівлі села)
- Договори оренди комунального майна (приміщення, будівлі, земельні ділянки)
Навіть якщо кадастр не дав нам взагалі нічого (припустимо, немає жодної ділянки з адресою), ці будівлі відносно легко розпізнати з аерофотозйомки. Особливо якщо знайшлись їхні сайти, де є фото будівель — іноді прямо з адресними табличками. Це дозволить зробити прив’язку назв і окремих адрес до вулиць, а іноді навіть зробити інтерполяцію вздовж вулиці. Села часто дотримуються тієї же схеми нумерації (парний/непарний бік), що й міста, але далеко не завжди, тому не варто сліпо на це покладатися.
Хорошими опорами також будуть сайти єпархій, на яких можна знайти назви сільських церков (і, відповідно, конфесійну приналежність).
Варто тримати в голові агрегатори відкритої комерційної інформації та сервіси перевірки контрагентів по типу OpenDataBot, YouControl, Clarity Project тощо — по назвам компаній (які були здобуті з переліку підприємств або орендаторів комунальної власності) можна дістати адреси (які не завжди, але часто є і фізичними адресами розташування). Так само можна отримати адреси церков, які не завжди є на церковних сайтах, бо конкретний храм має свою громаду, яка зазвичай є зареєстрованою юридичною особою («Релігійна громада <назва храму>») і має свою адресу.
Як нормальний шиз, я не маплю за чітким планом. Це, скоріше, вайб-мапінг, коли око поступово чіпляється за особливості місцевості (ділянки, що схожі на підприємства, або перспективні назви) і витягує релевантні дані.
Генплан відсутній, але кадастр вже дозволяє пойменувати майже всі вулиці; навіть видно, що вулиця Чорновола раніше була Першотравневою, бо ділянки приписані аби як. Одразу видно ліцей, адреси на сайті громади немає, але є в реєстрі суб’єктів освітньої діяльності і на сайті ІСУО. Таке трапляється часто, коли місцевим не принципова адреса, бо школа (або інший заклад) одна на все село. З дитячим садком складніше, бо адреса (Залізнична, 3) відсутня в кадастрі, та й саму вулицю знайти складно… якби ми не знали, що «Залізничні» вулиці в селах, як правило, розташовані біля станції або самої залізниці. Порівняння з фото з сайту громади (ідентичне фото в фейсбуці) дозволяє легко знайти будинок. Ми щойно прив’язали і дитсадок, і адресу, і вулицю :). Знаходимо і інші об’єкти — наприклад, сільську амбулаторію, у якої є свій сайт (його додаємо в контакти). Це не Росія, сайти часто бувають у шкіл, лікарень, навіть сільських бібліотек… і особливо ресторанів та готельних будинків для туристів, які покладаються на рекламу. Кожен з них може підтвердити адресу, яку ми взяли з інших джерел (нас цікавить розділ «контакти») — кілька незалежних джерел краще ніж одне. Лише півгодини, а наша мапа вже точніша за державний кадастр.
