Сьогодні дописав всю чернетку, буду радий почути зауваження, думки, поради щодо структури, вмісту, прикладів та формулювань. Дещо я додав зі свого «мапінг-досвіду», але наче постарався нічого радикально нового не навʼязати. Міг забутися щось перенести сюди із Uk:Назви, це ще буду додатково передивлятися.
Розділ про скорочення (Abbreviations) з англомовної статті Names не так давно було перенесено до окремої статті Abbreviations, тому про розкриття «вул.» до «вулиця» та «пров.» до «провулок» я тут не писав. В ідеалі потрібно актуалізувати українські переклади і Names, і Abbreviations, але цим можна зайнятися уже після публікації Uk:Key:name:uk.
Uk:Key:name:uk
Основна назва обʼєкта українською мовою.
Теґ name:uk=* використовується, щоб зафіксувати основну для обʼєкта та нормативну в межах української мовної системи назву — яку переважна більшість носіїв української мови зможе прочитати або вимовити. Суфікс uk також вказує і на систему письма — кирилицю.
Теґ корисний у випадках, коли обʼєкт має назви кількома мовами. Якщо значення name:uk містить ту саму назву, що й значення name, це вказує на те, що в name — назва українською мовою. Якщо ж значення теґу name містить назву іншою мовою, тоді name:uk позначає додатковий україномовний варіант назви обʼєкта.
Належна практика
У проєкті OpenStreetMap діє принцип «додавайте на мапу те, що є насправді». Назви на мапі мають збігатися з назвами на місцевості, адже саме їх бачать і використовують для орієнтації та навігації користувачі даних.
Проте є і винятки з цього правила. Потрібно памʼятати, що назви на табличках можуть містити помилки. Припускаючи, що люди інтуїтивно шукають правильне написання, доцільно виправляти ці помилки, особливо якщо вони є явними друкарськими.
Рекомендується також, якщо це можливо, записувати назви без скорочень. Слід уникати декоративних символів, а назви брендів і компаній, написані великими літерами, приводити до звичайного регістру, якщо це не створює плутанини та не суперечить усталеному вживанню.
У статті Uk:Назви можна знайти докладні розʼяснення щодо того, як правильно визначати та документувати назви.
Український правопис
Окрім глобальних настанов, існують суто локальні аспекти фіксації назв. В українському контексті це насамперед стосується відповідності чинному правопису, який визначає, зокрема, правила написання топонімів та інших власних назв.
Правописні норми можуть стати у пригоді, коли назва записується зі слів місцевих мешканців — мапер зможе зафіксувати її з правильною орфографією. Якщо на одній вулиці розміщено кілька табличок із різними написаннями однієї й тієї ж назви, саме правопис допоможе визначити нормативний варіант.
У таких випадках варто орієнтуватися на відповідні параграфи правопису: §§ 50–59 містять правила вживання великої букви у власних назвах, а в §§ 148–154 наведено приклади правильного написання українських та іншомовних топонімів.
Приклади назв
Назви складно чітко класифікувати, адже вони можуть мати найрізноманітнішу структуру та походження. Тому наведений нижче поділ є умовним: від коротших і простіших до довших і складніших варіантів.
Ці приклади варто розглядати лише як орієнтири. Під час мапінгу важливо враховувати контекст кожної конкретної назви.
Короткі назви та абревіатури
Багато назв складаються з одного слова: Сільпо, Пасаж, Дніпро, Десна, Київ, Словʼянськ, Говерла, Джомолунґма, Німеччина. Це власні назви, тому їх потрібно записувати з великої літери.
Деякі назви містять дефіс: Експрес-Банк, Ням-ням, АТБ-Маркет, Київ-Пасажирський, Івано-Франківськ, Буенос-Айрес, Франкфурт-на-Майні.
Часто замість довгих або офіційних назв поширенішими є коротші варіанти у вигляді абревіатур чи складноскорочених слів. Не слід утворювати власні абревіатури, оскільки вони можуть бути незрозумілими для інших користувачів. Водночас, якщо скорочена назва є загальновживаною, переважає над повною формою та використовується в рекламі, на вивісках і в логотипах, її можна зазначати в name та name:uk:
name, name:uk |
Повний, але рідковживаний варіант |
| ПУМБ |
Перший український міжнародний банк |
| АТБ |
Агротехбізнес |
| Навгеотех |
Навігаційні та геодезичні технології |
Складені назви
Для більшості складених назв можна умовно виділити їхню специфічну та родову частини. Родова частина назви вказує на тип обʼєкта (вулиця, парк, острів, район тощо) і відповідає на питання що це?. Специфічна частина конкретизує, про який саме обʼєкт ідеться, та вирізняє його серед інших.
| Складена назва |
Специфічна частина |
Родове поняття |
| Калуська міська громада |
Калуська |
міська громада |
| Згурівський професійний ліцей |
Згурівський |
професійний ліцей |
| перевал Легіонів |
Легіонів |
перевал |
| бульвар Верховної Ради |
Верховної Ради |
бульвар |
| площа Ринок |
Ринок |
площа |
| вулиця Хутір |
Хутір |
вулиця |
Чим більше слів у складі назви, тим більше різних варіантів її написання існує. Особливо якщо цю назву передають усно. Нижче наведені деякі структурні шаблони найпоширеніших українських назв.
Назви з означенням
Велика частина назв містить узгоджене або неузгоджене означення. Якщо специфічна частина є прикметником, його зазвичай записують першим, а вже після нього — загальні родові терміни з маленької букви: Калуська міська громада, Згурівський професійний ліцей, Приморська вулиця, Боричів узвіз, Турійське озеро, Таранева бухта. Іноді в таких назвах є числівники або кілька прикметників: 1-ша Південна вулиця, 1-й Болгарський провулок, Нова Степова вулиця, Бічна Бродівська вулиця.
Якщо ж специфічна частина назви є неузгодженим означенням, першими записуються родові поняття: півострів Файнберга, перевал Легіонів, парк Захисників України, бульвар Верховної Ради, памʼятник Тарасові Шевченку.
Назви-прикладки
Частина назв може мати структуру, у якій першим іде родове поняття, а далі — уточнювальна власна назва (прикладка): площа Ринок, вулиця Ярославів Вал, село Вільне, кафе Ратуша, гора Говерла.
Родове поняття слід зберігати, якщо воно є невідʼємною частиною назви або виконує розрізнювальну функцію. У таких випадках його вилучення позбавляє назву частини змісту, або необхідного контексту. Ось приклади вулиць і провулків із однаковою власною назвою, розташованих поруч: вулиця Самчики — провулок Самчики; вулиця Лан — провулок Лан; вулиця Конюховка — провулок Конюховка.
Натомість родове поняття не записують, якщо воно є надлишковим або традиційно опускається. Наприклад, для назв ресторан МакДональдз, кафе Ратуша, фаст-фуд Київська Перепічка тип закладу вже зазначено за допомогою теґів shop, amenity тощо. Так само без номенклатурних термінів зазвичай заповнюють назви населених пунктів, річок і вершин: село Берестя, місто Нью-Йорк, річка Кривий Торець, гора Магура. Сучасні офіційні категорії населених пунктів України — село, селище та місто — заповнюються окремо в name:prefix.
Лапки в назвах
Назви пишуться без лапок. Назви, що потребують подвійних лапок, залишаються лише з внутрішньою парою:
| Неправильно |
Правильно |
| «Молодіжний квартал» |
Молодіжний квартал |
| кавʼярня «Свої» |
Свої + amenity=cafe |
| паб «Раковарня „Хмільна Одеса“» |
Раковарня «Хмільна Одеса» + amenity=pub |
Детальніше про те, які саме символи для лапок та інших розділових знаків використовувати, можна дізнатися у розділі Пунктуація.
Спрощені форми назв
Спрощення офіційних назв
У живій мові довгі офіційні назви часто тяжіють до спрощення. Якщо обʼєкт має громіздку юридичну назву, яка ускладнює сприйняття мапи або не використовується у повсякденному спілкуванні, до теґів name та name:uk варто заповнити коротку форму, якщо вона є справді поширенішою і використовується місцевими мешканцями як основна. Натомість повне юридичне найменування такого обʼєкта потрібно заповнити до official_name.
Наприклад, повна офіційна назва закладу Ліцей № 17 «Кирилівський» Подільського району міста Києва має потрапити до official_name. Серед кількох коротших назв на кшталт Кирилівський ліцей, Ліцей № 17 у name та name:uk треба записати основний найбільш уживаний варіант.
Назви громад також трохи відрізняються від повних офіційних варіантів — спільний для всіх них термін «територіальна» був відкинутий: Черкаська міська територіальна громада.
Опущення родового поняття
Є багато історичних назв, які на початку мали родове поняття, що з часом відпало, і коротка форма стала самостійною. Якщо така форма реально вживається як основна (у мовленні, на табличках, у джерелах), саме її слід зазначати в name та name:uk: Берестова, Вербова, Гнила, Тихе, Колюхів.
Важливо не плутати це з назвами, «обрізаними» випадково. Наприклад, мікротопоніми Письменний, Гулайове, Купчацьке, Дьориків, Михайлів — це не вживані форми, а скорочення від Письменний яр, Гулайове поле, Купчацьке болото, Дьориків рів, Михайлів колодязь. Вони зʼявилися через економію місця у списку, укладеному краєзнавцем. У назвах із означенням слова узгоджуються між собою і утворюють звʼязок, який не варто розривати.
Коли доречна стандартизація назв
Стандартизація назв обʼєктів адресації
Назви, на основі яких побудована система адрес, потребують певного рівня стандартизації. Це необхідно для коректної і більш прогнозованої роботи пошуку та систем навігації.
Назви адміністративних одиниць — області, райони, громади, міські райони — мають високий рівень офіційності та чітко визначені в нормативних актах, тому зазвичай їх зазначають відповідно до офіційних джерел.
Типи і назви населених пунктів також добре формалізовані та валідовані на державному рівні, однак можуть мати історичні або розмовні варіанти, які можна позначити ключами old_name, alt_name чи loc_name.
Назви елементів вулично-дорожньої мережі — вулиці, провулки, площі, шосе тощо — найменш стандартизована категорія, де часто трапляються розбіжності (скорочення, різні написання, помилки на табличках), тому ці назви потребують особливої уваги до уніфікації. У статті Uk:Адреси можна дізнатися про приведення таких назв до єдиного стандарту.
Природний порядок слів
Український правопис віддає перевагу природному порядку слів. Якщо інверсована форма назви не є поширенішою за природну, перевагу слід віддати формі назви з прямим синтаксичним порядком слів.
| Прямий порядок |
Інверсія |
| Південний вокзал |
вокзал Південний |
| Київське водосховище |
водосховище Київське |
| Кривий провулок |
провулок Кривий |
| 1-ша Садова вулиця |
вулиця 1-ша Садова |
| вулиця Шевченка |
Шевченка вулиця |
| бульвар Лесі Українки |
Лесі Українки бульвар |
Пунктуаційні та спеціальні символи
Апостроф
В українських текстах апостроф може передаватися кількома візуально подібними символами Юнікоду: ' (ASCII-апостроф), ’ (типографські одинарні лапки) та ʼ (літера-апостроф). Перший виник як технічний компроміс у друкарських машинках, другий нормативний переважно для англійської мови і використовується як лапки та апостроф одночасно.
Літеру-апостроф ʼ (U+02BC) стандарт Юнікод описує як «гортанне зімкнення, абруптив, глоталізацію; багато мов використовують цей символ як літеру абетки». Саме цей символ вважається найбільш відповідним для українського апострофа згідно зі звітом IDN Variant TLDs — Cyrillic Script Issues.
Лапки
У більшості випадків назви слід записувати без лапок. Якщо лапки все ж необхідні, слід використовувати типографські французькі лапки « » (U+00AB, U+00BB).
Дефіси та тире
Потрібно розрізняти дефіс і тире, оскільки це різні символи з різними функціями. Дефіс - (U+002D) значно частіше використовується в назвах як частина слів — зокрема у складних власних назвах на кшталт АТБ-Маркет, Київ-Пасажирський — і є базовим символом ASCII.
Тире застосовується значно рідше. Коротке тире – (U+2013) використовується для позначення діапазонів й іноді трапляється в назвах (наприклад, маршрутів). Довге тире — (U+2014) призначене для смислових пауз у тексті й зазвичай не використовується в назвах.
Наголос
Наголос не додається до назв у теґах name та name:uk для уникнення проблем з уніфікацією та пошуком.
Якщо все-таки потрібно зберегти фонетичну інформацію, використовуйте окремий теґ name:uk:word_stress. Стандарт Юнікод містить комбінувальний символ наголосу «Combining acute accent» ́ (U+0301), який можна вживати з українськими літерами. Щоб поставити наголос на голосній літері, потрібно розташувати символ U+0301 після неї.
)
